ЗАСІДАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ МЕТОДИЧНОЇ КОМІСІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ

21 листопада 2018 року на базі Мащанського ліцею відбулося засідання предметної методичної комісії технологічного циклу на тему «Формування емоційної сфери образного мислення, художніх і творчих здібностей учнів на уроках художньо-естетичного циклу та в позаурочній діяльності» за участю інспектора відділу освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради Трофімової Нелі Вікторівни.

        Гостей та учасників семінару привітали найменші ліцеїсти – члени дитячого просвітницького товариства «Сонцеграй» – театралізованою презентацією «Осінь щедра на дитячі таланти».

        Обговорені важливі питання духовності та культури – «Одухотворювати все, з чим маєш справу» (Марія Богословська). Голова ПМК Потарейко Галина Борисівна розповіла про діяльність Центру відродження та популяризації духовної культури «Сонцеграй» як осередку та головного чиннику формування духовно збагаченої, зорієнтованої на творчу діяльність, особистості через навчальний та виховний потенціал закладу.

        Учитель музичного мистецтва Борщівської гімназії Стасюк І. Д. провела з учасниками семінару майстер-клас «Розвиток естетичних смаків учнів методом впровадження музичних ігор, шумових ефектів, релаксаційних пауз, музичних композицій з використанням підручних засобів на уроках музичного мистецтва та в позаурочний час».

        

        
        Найбільш значущою подією для учителів, учнів, гостей, учасників семінару стала зустріч із відомим художником-живописцем Онопрійчуком Віктором Анатолійовичем. Роботи майстра заворожують: палітра яскрава, життєстверджувальна, наповнена жагою життя, чарівністю та філософією буття. У виховному заході також взяли участь відомий музикант і педагог Смотрицький Володимир Петрович та майстер виробів із бурштину, учитель біології Сівук Ірина Володимирівна.

ГОДИНА-РЕКВІЄМ «ЖНИВА СКОРБОТИ»

Голодомор 1932 – 1933 рр. став для українців найбільшою трагедією і найтяжчим злочином проти цілого народу. Упродовж десятиріч підручники історії, засоби масової інформації не друкували жодного рядка про голодний 1933 рік — один з найстрашніших злочинів сталінщини проти власного народу. Злочину, перед яким здригається світ, і який намагались приховати в країні, що його породила. Про страшне лихо не дозволялося відкрито говорити, навіть згадувати в офіційних документах. Проте в пам'яті очевидців тих жахливих років, свідків, яких щодня стає менше й менше, пам'ять про голод про померлих рідних і близьких довіку закарбувалася. У період демократизації і гласності «біла пляма» нашої історичної науки виведена із забуття.

Дуже важко усвідомити, що на найродючиших землях однієї із найпотужніших у світі землеробських цивілізацій в цілком нормальний за урожайністю рік загинуло від голоду, за різними відомостями від 3,5 до 10 млн. людей, майже третина яких – діти.

У кінці 1987 р. тогочасне партійне керівництво України офіційно визнало, що в 1932—1933 рр. були серйозні продовольчі труднощі, а в ряді місцевостей - голод. Починають з'являтися перші дослідження, присвячені даній тематиці.

 Голод 1932-1933 рр. - наслідок розрухи, прорахунків економічної політики,     що    призвело    до    дезорганізації    й    деградації сільськогосподарського виробництва,  непосильних для селян хлібозаготівель, надмірного хлібного експорту, небажання колгоспників працювати в громадському господарстві, конфіскації властями у селян продовольчих запасів. Безпосередньою причиною голоду стала примусова, з широким застосуванням репресій колективізація, проведення згубної для селянства хлібозаготівельної кампанії, грубі адміністративні методи керівництва колгоспами. Голодомор став ніби страшною межею. Життя розпалося на таке, що було до нього, і те, що після.

А хліб же був. Посеред сіл, охоплених голодом, стояли церкви з позбиваними хрестами, повні зерна. Хліб гнив у тисячотонних буртах на залізничних станціях, його переганяли на спирт, відправляли за кордон. А люди пухли з голоду. Багато сіл спорожніло, а ще більше вимерло наполовину.

Найбільше вимерло селянства, яке до останнього моменту сподівалось, що партія і Сталін його врятують. Однак, голод був запрограмований ЦК ВКП(б) спеціально для українців і організований в умовах дуже доброго врожаю 1932 р. А над країною з репродукторів лунало глумливе пророчення самого генсека: «Жити стало краще, товариші, жити стало веселіше».

Сьогодні ми прагнемо чесно і гласно прочитати цю трагічну смертну історію українського народу, робимо спробу визначити міру вини тодішнього керівництва країни, керівництва республіки в цілому і кожного зокрема. Цього вимагає правда історії, наш час. Лише з врахуванням минулого, в тому числі і тих драматичних подій, що дав нам 1933 рік, ми можемо йти в майбутнє.

23 листопада у Мащанському ліцеї з нагоди 85-річчя Голодомору відбувся урок-реквієм "Жнива скорботи", який організував учитель історії Власюк О. Ю. Розпочався урок-реквієм з хореографічної композиції "Дитячі сльози" у виконанні учнів 6 класу. Під час заход ведучі Салаган Дарина та Корейчук Софія розповіли, як відбувались події тих страшних років, як тодішня влада намагалася знищити українське населення. Під час заходу присутні перглянули документальні фільми-хроніки про події 1932-1933 років.

ТРАДИЦІЙНИЙ ЯРМАРОК СМАКОЛИКІВ

У МАЩАНСЬКОМУ ЛІЦЕЇ

ТИЖДЕНЬ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

У МАЩАНСЬКОМУ ЛІЦЕЇ

         Відповідно до плану роботи з 14.11.2018 р. по 20.11.2018 р. у Мащанському ліцеї проходив тиждень безпеки дорожнього руху.

         Протягом тижня у закладі відбулося чимало заходів. Зокрема:

• ·        інформаційно-ілюстративна виставка «Безпечний рух – найкращий друг»;
• ·   демонстрація навчально-пізнавальних мультфільмів для учнів початкових класів про безпеку на дорозі;
• ·        конкурс малюнків «Моя безпека на дорозі»;
• ·        єдиний урок з безпеки дорожнього руху (1-11 класи).

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ У МАЩАНСЬКОМУ ЛІЦЕЇ

Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших завдань, що постало перед державою, було створення всебічних умов для розвитку і утвердження української мови як державної. Указом Президента України 1997 року було встановлено День української писемності та мови, який відзначається 9 листопада. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас демонстрацію її краси й багатства, літературної довершеності.

Святкування Дня української писемності та мови 9 листопада не випадкове, адже саме цього дня православна церква вшановує пам'ять Преподобного Нестора-літописця (бл.1050-1114). Він у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Молитвою юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Головним його послухом у монастирі була книжкова справа, яка стала змістом життя Нестора.

Мова - одна з головних ознак нації, вона забезпечує єдність функціонування і розвитку етносу у просторовому і часовому вимірах. "Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за багатство мови..." (М.Рильський).

Словесність - джерело, з якого починається струмок знань, що ширшає, набирає сили й розливається могутньою рікою. Мовою людина мислить, прилучається до духовності свого народу, завдяки їй стає людиною. Мова єднає людину з її предками, з її культурою. Вона має могутній дар животворчої й невичерпної скарбниці, з якої ми черпаємо уявлення про світ, свою родину й увесь свій край. До скарбниці рідного слова кожне покоління привносить коштовності глибоких сердечних порухів, історичні події, вірування та погляди. Українська мова змістом, багатством, глибиною й різноманітністю переживань, відбитих у ній, красою й мелодійністю посідає одне з перших місць серед мов народів світу. Саме вона підтримує свідомість національної єдності українського народу, любов до Батьківщини й пошану до себе.

         9 листопада 2018 року у Мащанському ліцеї відбулись тематичні заходи з нагоди Дня української писемності та мови. Зокрема, вчитель української мови та літератури Кошудько Г. А. підготувала та провела усний журнал «Кращої, ніж рідна, мови не буває…», участь у якому взяли учні 5, 7, 8 та 11 класів. Також учитель української мови та літератури Салаган Т. В. оформила тематичну ілюстративно-інформаційну виставку «День української писемності та мови: від Нестора-літописця до сучасності».

         Крім того, 9 листопада учні та педагоги Мащанського ліцею долучилися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності, що вже стало чудовою традицією нашого закладу. Диктант писали учні 7-11 класів.

Це свято гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.