ПІДСУМКИ МОНІТОРИНГУ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ МАЩАНСЬКОГО ЛІЦЕЮ ЗА 2021 – 2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

         Згідно з річним планом роботи Мащанського ліцею на 2021 – 2022 навчальний рік, з метою контролю за рівнем навчальних досягнень учнів, у червні 2022 року був проведений моніторинг якості навчання учнів 1 – 11 класів. На кінець 2021 – 2022  навчального року в Мащанському ліцеї навчалося 284 учні, з них у 1 – 4-х класах – 119 учнів, 5 – 9-х класах – 145 учнів, 10 – 11 класах – 20 учнів.

Оцінювання учнів 1 – 4 класів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р. № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти». Учнів 1 – 2 класів оцінюють відповідно до критеріїв формувального оцінювання.

Із 12 учнів 1 класу 8 (67%) читають вголос цілими словами, правильно, усвідомлено, виразно; визначають й аналізують мовні одиниці і мовні явища, використовують їх для вдосконалення мовлення. Одинадцять учнів (92%) розуміють зміст прочитаного тексту, пояснюють вчинки персонажів у творі, висловлюють власне ставлення щодо прочитаного. Всі учні класу розуміють зміст сприйнятого на слух висловлювання, запитують про незрозуміле, пишуть каліграфічно, перевіряють написане, виправляють помилки.

Сприймають із розумінням англійську мову на слух всі учні класу, читають – 5 учнів (42%),  висловлюються англійською мовою  – 10 учнів (83%), записують слова,  речення,  короткі повідомлення про себе на повсякденні теми англійською мовою – 6 учнів (50%).

Усі учні класу читають, записують, утворюють, порівнюють числа в межах 100, визначають склад числа, володіють навичками додавання і віднімання чисел,  використовують для вимірювання величин доцільні одиниці вимірювання, читають і записують математичні вирази, у тому числі зі змінною, знаходять їх значення.  Однак,  не всі учні розпізнають, конструюють з підручного матеріалу і зображають геометричні фігури.

Також всі учні 1 класу розпізнають природні та рукотворні об’єкти,  об’єкти неживої і живої  природи,  встановлюють  взаємозв’язки між ними, називають і описують  явища, які  відбуваються в природі, орієнтуються на місцевості за об’єктами природи. Проте не всі учні можуть знайти об’єкт на карті України.

У 1 класі Лісопільської філії навчається 9 учнів. Всі учні класу виявляють розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух висловлювання, розуміють зміст прочитаного тексту, висловлюють власне ставлення до прочитаного; знать букви та читають невеликі тексти складами; двоє учнів читають цілими словами, усвідомлено, виразно. В переважної більшості учнів сформована навичка усного переказу прослуханого або прочитаного тексту. Вміння визначати й аналізувати мовні одиниці, мовні явища, використовувати їх для вдосконалення мовлення.

Дев’ять учнів сприймають із розумінням англійську мову на слух; 3 учні (33%) сформували навичку читання англійською мовою; 7 учнів (77%)  висловлюються англійською мовою; 5 учнів (55% ) володіють вмінням записувати слова, речення, короткі висловлювання на повсякденні теми.

Математична освітня галузь: навичка додавання і віднімання чисел, читання і записування, утворення і порівняння чисел в межах 100 сформовано у 8-9 учнів; 3 учні (33%) читають і записують математичні вирази, у тому числі зі змінною, знаходять їх  значення; 7 учнів  (77%) сформували навичку аналізу задачі, створюють за потреби її модель, обґрунтовують її розв’язання.

Природнича освітня галузь: всі здобувачі освіти 1 класу розпізнають рукотворні і природні об`єкти, об`єкти живої і неживої природи, називають і описують явище, які відбуваються в природі. Досліджують за інструкцією  пропоновані об’єкти з використанням приладів.

Навичка орієнтуватися на місцевості за об’єктами природи, знаходити об’єкти на карті України  продовжує формуватись.

Для одного учня Глажевської  філії було організовано педагогічний патронаж. У здобувача освіти із 51 навички сформованими є 27, інші – формуються. Школяр висловлює інтерес до навчання, старанно і зосереджено виконує завдання, визначає істотні ознаки об’єктів, порівнює, об’єднує, розподіляє об’єкти за поданою ознакою та проявляє самостійність у роботі.

У 2 класі навчаються 19 учнів. Результати навчання з мовно-літературної освітньої галузі наступні: 18 учнів (95%) розуміють фактичний зміст сприйнятого на слух висловлювання; 10 учнів (53%) читають вголос цілими словами, усвідомлено, правильно, виразно; 12 учнів (64%) розуміють зміст прочитаного тексту, пояснюють вчинки персонажів у творі; 16 учнів (85%) пишуть розбірливо, перевіряють написане, виправляють помилки; 8 учнів  (42%) визначають і аналізують мовні одиниці і мовні явища, використовують їх для вдосконалення мовлення.

Сприймають із розумінням англійську мову на слух 17 учнів (90%), можуть висловлюватися 13 учнів (69%). Записують слова, речення, короткі повідомлення про себе на повсякденні теми англійською мовою (53%). Тільки 7 із 19 учнів (37%) читають із розумінням англійською мовою.

З математичної освітньої галузі результати навчання такі: всі учні класу читають,  записують,  утворюють, порівнюють числа в межах 100, визначають склад числа; 14 учнів (74%) володіють навичками додавання і віднімання чисел;  10 учнів  (53%) читають і записують математичні вирази, у тому числі зі змінною, знаходять їх значення; 11 учнів (58%) використовують для вимірювання величин доцільні одиниці, оперують величинами; 17 учнів (90%) розпізнають, конструюють з підручного матеріалу та  зображають в геометричні фігури.

Результати навчання з природничої освітньої галузі: 19 учнів (100%) розпізнають природні та рукотворні об’єкти неживої і живої природи, встановлюють взаємозв’язки між ними, називають і описують явища, які відбуваються в природі, називають умови необхідні для життя організмів, наводять приклади природоохоронних заходів; 5 учнів  (27%) орієнтуються на місцевості за об’єктами природи; 6 учнів (32%) знаходять об’єкти на карті України.

У 2 класі Лісопільської філії навчаються 19 учнів.  Результати навчання  з мовно-літературної освітньої галузі наступні: 16 учнів (83%) розуміють зміст сприйнятого на слух висловлювання; 17 учнів (88%) читають вголос цілими словами,  правильно, усвідомлено,  виразно; 14 учнів (73%) розуміють зміст прочитаного тексту; 10 учнів (52%)  усно переказують прочитаний чи прослуханий твір; 10 учнів  (52%) пишуть розбірливо, перевіряють написане, виправляють помилки.

Англійську мову сприймають і розуміють на слух 17 учнів (88%), 16 учнів (83%) можуть висловитися іноземною мовою. Тільки 8 учнів (42%) з 19 читають із розумінням англійською мовою, записують слова, речення, короткі повідомлення про себе.

17 учнів (88%) 2 класу Лісопільської філії читають, записують, утворюють та порівнюють числа в межах 100, визначають склад числа, володіють навичками додавання і віднімання чисел, читають і записують  математичні вирази, знаходять  їх значення, оперують величинами.

Результати навчання з природничої освітньої галузі: 17 учнів (88 %) розпізнають природні та рукотворні об`єкти, об`єкти неживої і живої природи, встановлюють взаємозв`язки між ними; називають і описують явища, які відбуваються в природі. 50% учнів 2 класу орієнтуються на місцевості за об`єктами природи, знаходять об’єкти на карті України.

         Учнів 3 – 4  класів оцінюють відповідно до критеріїв рівневого оцінювання.

У третіх класах навчається 33 учні. Результатами навчання з мовно-літеретурної освітньої галузі оцінено відповідно до рівнів. Визначають зміст, тему, основну думку, уточнюють інформацію,  ставлять доцільні запитання на високому рівні 2 учні (6%), достатньому – 17 учнів (51%), середньому –  10 учнів (30%), початковому – 4 учні (12%).

Володіють повноцінною навичкою читання вголос і мовчки на високому рівні 12 учнів (36%), достатньому – 12 учнів (36%), середньому – 7 учнів (21%), початковому – 2 учнів (6%). Аналізують прочитаний текст, висловлюють й обґрунтовують власне ставлення щодо прочитаного,  формують вислови:  високий рівень – 9 учнів  (27%), достатній – 12 учнів (36%), середній – 10 учнів (30%), початковий – 2 учні (6%).

Переказують усно й письмово прочитаний (прослуханий) твір з дотриманням логіки викладу та з творчим доповненням на високому рівні 7 учнів (21%), достатньому – 13 учнів (39%), середньому – 11 учнів (33%), початковому – 2 учні (6%). Будують зв’язні висловлювання в усній та письмових формах, володіють монологічними та діалогічними формами мовлення, дотримуються правил культури спілкування на високому рівні 1 учень (3%), на достатньому – 15 учнів (45%), середньому – 15 учнів (45%), початковому – 2 учні (6%). Пишуть розбірливо, дотримуються граматичних і орфографічних норм, перевіряють і редагують написане на високому рівні 5 учнів  (16%), достатньому – 13 учнів (39%), середньому –  14 учнів (42%), початковому – 1 учень (3%). Досліджують мовні одиниці і явища, використовують їх для вдосконалення мовлення на високому рівні     4 учні (12%), достатньому – 18 учнів (54%), середньому – 12 учнів (36%), початковому – 2 учні (6%).

Сприймають з розумінням англійську мову на слух: 7 учнів (21%) – на високому рівні; 16 учнів (48%) – на достатньому рівні; 9 учнів (27%) – середній рівень; 1 учень (3%) – початковий рівень. Читають з розумінням англійською мовою на високому рівні 5 учнів (16%), достатньому – 12 учнів (36%), середньому – 12 учнів (36%), початковому – 4 учні (12%). Висловлюються англійською мовою: високий рівень – 5 учнів (16%), достатній – 14 учнів (42%), середній – 12 учнів (36%), початковий – 2 учні (6%). Записують слова, речення, короткі повідомлення про себе, на повсякденні теми англійською мовою: високий рівень – 1 учень (3%), достатній – 12 учнів (36%), середній – 14 учнів (42%),  початковий – 6 учнів (18%).

Читають, записують, утворюють, порівнюють числа, визначають розрядний склад числа на високому рівні результатів навчання 17 учнів  (51%), достатньому рівні – 8 учнів (24%), середньому рівні – 6 учнів (18%), початковому – 2 учні (6%). 7 учнів (21%) на високому рівні володіють навичками додавання і віднімання, множення і ділення чисел, 15 учнів (45%) – достатній рівень, 7 учнів (21%) – середній рівень, 4 учні (12%) – початковий рівень. Читають і записують математичні вирази, знаходять їх значення; розв’язують рівняння, добирають розв’язок нерівностей зі змінною; високий рівень – 8 учнів (24%), достатній – 14 учнів (42%), середній – 6 учнів (18%), початковий – 5 учнів (16%). Аналізують текст задачі, створюють за потреби модель, обґрунтовують спосіб розв’язання, розв’язують задачу 5 учнів (16%) на високому рівні, 10 учнів (30%) – достатній, 11 учнів (33%) – середній, 7 учнів (21%) – початковий. Розпізнають, будують геометричні фігури, конструюють об’єкти із геометричних фігур на високому рівні 5 учнів (16%), достатньому – 20 учнів (60%), середньому – 6 учнів (18%), початковий 2 учні (6%).  Використовують для вимірювання величини доцільні одиниці вимірювання, оперують величинами користуються приладами для вимірювання на високому рівні –  6 учнів (18%), достатньому – 15 учнів (45%), середньому – 9 учнів (27%), початковому – 3 учні (9%).

Установлюють взаємозв’язки між об’єктами неживої і живої природи, розпізнають рукотворні об’єкти, виготовлені з природних і штучних матеріалів: високий рівень – 14 учнів (42%), достатній – 15 учнів (45%), середній – 3 учні (9%), початковий – 1 учень (3%). Описують зміни, які відбуваються у природі, установлюють природничо-наслідкові  зв’язки між ними: високий рівень – 8 учнів (12 %), достатні – 14 учнів (42%),  середній – 10 учнів (30%), початковий – 1 учень (3%). Немає високого рівня навчальних досягнень учнів, які добирають обладнання, досліджують об’єкти природи за власно складеним планом, роблять висновки і презентують їх, орієнтуються на місцевості за об’єктами природи і допомогою компасу. Навчальні досягнення з даних навичок достатньо-середні. Значно кращі результати навчання з таких навичок: знаходять і показують на карті України материки, океани (високий рівень – 6 учнів (18%), достатній рівень – 20 учнів (60%), середній рівень – 5 учнів (15%), початковий рівень – 1 учень (3%)); пояснюють залежність життя організмів від умов існування, правила природоохоронної поведінки (високий рівень – 4 учні (12%), достатній рівень – 8 учнів (54%), середній рівень – 9 учнів (17%), початковий рівень – 2 учні (6%)).

З соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної освітньої галузей, з технологічної, з інформативної, з мистецької, з фізкультурної освітньої галузі найбільше учнів з достатнім рівнем, початкового рівня немає.

У  4-х класах навчається 26 учнів, з них 2 учні з особливими освітніми потребами, 2 учні педагогічний патронаж.

Результати навчання з мовно-літературної освітньої галузі оцінено за рівнями. Визначають фактичний зміст, тему, основну думку, пояснюють причинно-наслідкові зв’язки, уточнюють інформацію на високому рівні 14 учнів (54%), на достатньому – 7 учнів (27%), середньому – 3 учні (12%), початковому –  2 учні (8%). Володіють навичкою читання вголос і мовчки на високому рівні 15 учнів (58%), достатньому – 7 учнів (27%), середньому – 3 учні (12%). Тільки в однієї дитини з особливими освітніми потребами, сформована навичка читання на початковому рівні. Учні 4 класів аналізують прочитаний текст, висловлюють власне ставлення щодо прочитаного (високий рівень – 10 учнів (39%), достатній – 10 учнів (39%), середній – 4 учні (14%), початковий – 2 учні (8%)). Переказують усно і письмово прочитаний (прослуханий) твір з дотриманням логіки викладу та з творчим доповненням на високому рівні – 9 учнів (35%), достатньому – 9 учнів (35%), середньому – 6 учнів (23%), початковому – 2 учні (8%). Будують зв’язні висловлювання в усній та письмових формах, володіють монологічним та діалогічним мовленням на високому рівні тільки один учень (4%), на достатньому – 14 учнів (54%), середньому – 9 учнів (35%), початковому – 2 учні (8%).  На високому рівні 1 учень (4%) пише розбірливо, дотримується граматичних і орфографічних норм; на достатньому – 9 учнів (73%), на середньому –  6 учнів (23%).

Четвертокласники сприймають з розумінням англійську мову на слух: високий рівень – 8 учнів (33%), достатній – 13 учнів (54%), середній – 3 учні (13%). Читають з розумінням та висловлюються англійською мовою:  високий рівень –  6 учнів (25%), достатній – 13 учнів (54%), середній – 5 учнів (21%). Половина учнів 4-х класів (50%) на достатньому рівні записують слова, речення, короткі повідомлення про себе, на повсякденні теми англійською мовою. У 2-х учнів (8%) дана навичка сформована на високому рівні, 10 учнів (42%) – середньому рівні.

Результати навчання з математичної освітньої галузі виглядають наступним чином. Читають, записують, утворюють, порівнюють числа, визначають розрядний склад числа (високий рівень – 13 учнів (50%), достатній – 9 учнів (35%), середній – 3 учні (12%), початковий – 1 учень (4%)). Володіють навичками додавання і віднімання, множення і ділення чисел (високий рівень – 11 учнів (42%), достатній – 6 учнів (23%), середній – 7 учнів (27%), початковий – 2 учні (8%)). Читають і записують математичні вирази, у тому числі зі змінною, знаходять їх значення; розв’язують рівняння, добирають розв'язок нерівності зі змінною (високий – 11 учнів (42%), достатній – 6 учнів (23%), середній –   7 учнів (27%), початковий – 2 учні (8%)). Аналізують текст задачі, обґрунтовують спосіб розв’язання, розв’язують задачу, прогнозують і перевіряють розв’язок (високий рівень –    5 учнів (19%), достатній – 12 учнів (46%), середній – 7 учнів (27%), початковий –  2 учні (8%)). Розпізнають, будують геометричні фігури, конструюють об’єкти з геометричних фігур (високий рівень – 14 учнів (54%), достатній – 11 учнів (42%), середній – 1 учень (4%)). Використовують для вимірювання величин доцільні одиниці вимірювання, оперують величинами, користуються приладами для вимірювання (високий – 11 учнів (42%), достатній - 9 учнів (35%), середній – 4 учні (15%), початковий – 2 учні (8%)).

         Установлюють  взаємозв’язки між об’єктами неживої і живої природи, розрізняють рукотворні об’єкти, виготовлені з природних і штучних матеріалів: високий рівень – 14 учнів (54%), достатній – 9 учнів (35%), середній – 2 учнів (8%), початковий – 1 учень (4%). Описують зміни, які відбуваються у природі, установлюють причинно-наслідкові зв’язки між ними: високий рівень – 12 учнів (46%), достатній – 9 учнів (35%), середній – 4 учні (15%), початковий – 1 учень (4%). Добирають обладнання, досліджують об’єкти природи за власно складеним планом, роблять висновки на високому рівні 1 учень(4%); 14 учнів (65%) – достатній рівень, 6 учнів (23%) – середній рівень, 2 учні (8%) – початковий рівень. Орієнтуються на місцевості за об’єктами природи і з допомогою компасу на достатньому рівні – 17 учнів (65%), середньому – 7 учнів (27%), початковому – 2 учні (8%), високого рівня немає. Знаходять і показують на карті Україну, материки, океани майже всі учні 4-х класів, 2 учні (8%) мають деякі труднощі, 2 учня (8%) не орієнтуються на карті.

З соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної освітньої галузей, з технологічної, з інформативної, з мистецької, з фізкультурної освітньої галузі навички сформовані на достатньо-високому рівні. З окремих навичок є середній та початковий рівень навчальних досягнень.

Із 17 учнів 5-А класу дві учениці (12%) навчається на високому рівні, 8 учнів (47%) навчається на достатньому рівні, 6 учнів (35%) навчається на середньому рівні, одна учениця (6%) – на початковому. Збільшилась кількість учнів високого, середнього рівня. Найменший середній бал з англійської  та української мови. Середній бал класу 9,2.

Серед 15 учнів 5-Б класу найбільше учнів достатнього рівня (67%), 4 учнів (27%) навчається на середньому рівні, одна учениця (7%) має високий рівень навчальних досягнень. Початкового рівня немає. Найменший середній бал з англійської  та української мови, середній бал класу 9.

Учні 6 класу закінчили навчальний рік таким чином: високий рівень – 4 учні (14%); достатній рівень – 9 учнів (32%), середній – 14 (50%), початковий – 1 (4%). Найменший середній бал із математики, англійської мови. Середній бал 8,5;  даний показник у минулому році – 7,4.

З 31 учня 7 класу 2021 – 2022 навчальний  рік  закінчили 3 учениці (10%) з високим  рівнем навчальних досягнень, з достатнім – 7 учнів (23%), з середнім – 19 (61%), з початковим – 2 учні (6%). Результати навчальних досягнень покращились у порівнянні з І семестром. Найменший середній бал із фізики, англійської мови. Середній бал – 7,5.

Восьмикласники у кількості 25 учнів  закінчили  з такими показниками:  високий рівень – одна учениця (4%),  достатній рівень – 9 учнів (36%), середній рівень – 8 учнів (32%), початковий рівень – 7 учнів (28%). Найменший середній бал із української мови, англійської мови, фізики. Середній бал – 7,7.

Учні  9 класу мають наступні навчальні досягнення: 3 учні (10%) мають  високий рівень, 11 – достатній (38%), 8 – середній (28%), 7 – початковий (24%). Збільшилась кількість учнів високого та достатнього рівня за рахунок зменшення учнів середнього та початкового рівнів. Найменший середній бал з англійської мови, української мови, алгебри. Середній бал класу – 7,9, який більший у порівнянні з І семестром (був 7,3).

Вісім учнів 10 класу за результатами річного оцінювання мають наступні навчальні досягнення: високий рівень – 1 учениця (13%), достатній рівень – 2 учениці (25%), середній  рівень – 5 учнів  (63%), початкового рівня немає. Навчальні досягнення учнів 10 класу не змінилися у порівнянні з І семестром. Найменший середній бал із математики. Середній бал – 9,2.

Учні 11 класу  закінчили з такими показниками: високого рівня навчальних досягнень немає, достатній – 5 (42%), середній – 5 (42%), початковий рівень – 2 (16%). Середній бал класу – 8,0.

Високий рівень за річним оцінюванням мають 12 учнів Мащанського ліцею, що становить 7% від загальної кількості учнів 5 – 11 класів (показник збільшився у порівнянні з І семестром на 4 учні).

Аналіз якості рівня навчальних досягнень учнів показує, що причинами виникнення проблем щодо динаміки успішності є низька мотиваційна основа, відсутня система роботи зі здобувачами освіти, які відстають у навчанні (пропускають заняття через хворобу, недостатній зв’язок учителів із батьками, несвоєчасне повідомлення батьків про рівень успішності дітей через щоденники). Фактором негативного впливу на рівень навчальних досягнень здобувачів освіти залишається недостатнє володіння і практичне втілення таких важливих педагогічних компетентностей як комунікативна, самоосвіти і саморозвитку, але головною проблемою є дистанційне і змішане навчання в умовах ситуації, що склалася.

 ЩО ПОВИНЕН ЗНАТИ ПІДЛІТОК ПРО МІННУ НЕБЕЗПЕКУ

Що повинен знати підліток про мінну небезпеку:

• Знаки мінної небезпеки – офіційні та неофіційні.

• Ніколи не бери в руки вибухонебезпечний предмет. Не підходь до нього, не намагайся торкнутися палицею або кинути в нього каменем.

• Згодом боєприпаси іржавіють, але від цього не стають безпечними.

• Ознаки небезпечних територій: кинута військова техніка, окопи, зруйновані будинки, місцевість, позначена знаками мінної небезпеки.

• Типи вибухонебезпечних предметів – патрони, снаряди, міни, гранати.

• Якщо виявив вибухонебезпечний предмет - відійди подалі і тільки після цього набери 101 або 102, щоб повідомити про небезпечну знахідку.

• Завжди дивися під ноги, особливо в лісі, полях, на узбіччях доріг, а також біля занедбаних будівель та руїн.

За матеріалами http://bezmin.info/

 УСМІШКА МОГО СОНЦЯ

    З нагоди Міжнародного дня захисту дітей у 2 класі Мащанськоого ліцею пройшла творча акція "Усмішка мого сонця".

 ОСТАННІЙ ДЗВОНИК 2022

Засідання ПМК "Початкова освіта"

Малолюбашанської сільської ради

 

Минає 4 рік нової української школи. НУШ 4 роки! І це неймовірно. За ці роки сталося багато, бо реформа розвивалася та росла разом із дітьми. Школярі навчалися за новим Державним стандартом початкової освіти, складеним згідно з Концепцією НУШ та новим Законом про освіту. Документами, які проголошують збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації освіти, особистісного підходу,  розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей. І от восени наші перші НУШівці перейдуть до середньої школи. «Наступність  при переході від початкової до базової загальної середньої освіти: забезпечення оптимальної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу» – тема засідання предметно-методичної комісії «Початкова освіта», яке відбулося 10 травня. Ще Я. А. Коменський писав: «Усе, що має зв'язок, має вивчатися у зв’язку. Усе наступне має спиратися на попереднє». Ціль НУШ – це успішний випускник, інноватор, відповідальний громадянин, якого розвиває вмотивований педагог, фахівець, людина-лідер.

Про «Учительство нової формації»  говорили члени засідання під час теоретичної частини. Саме воно відповідає викликам сьогодення, здатне до неперервного інтелектуального, культурного та духовного розвитку, орієнтується на збереження, примноження та передачу гуманістичних цінностей, засвоює нові професійні ролі й функції, адаптувалося до умов швидкозмінного соціуму.

Романюк Н. М., учителька Мащанського ліцею, ознайомила з трансформацією педагогічної діяльності сучасного вчительства, або 12 кроків до НУШ. Це:

1.    Основний документ, який визначає педагогічну діяльність учительства та допомагає досягти очікуваних результатів навчання є календарне планування через врахування державного стандарту, навчальних програм, модульних навчальних програм, освітні програми закладу та забезпечення компетентнісного підходу у викладанні.

2.    Педагоги застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

3.    Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для учнівства – персонального шляху реалізації особистісного потенціалу через індивідуальні плани.

4.    Учительство створює та/або використовує освітні ресурси (електронні презентації, методичні розробки, веб-сайти тощо) для здійснення обміну досвідом.

5.    Педпрацівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти в процесі їх навчання, виховання та розвитку.

6.    Використання учительством інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

7.    Педагоги забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

8.    Здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти.

9.    Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства, при цьому використовують під час проведення навчальних занять особистісно орієнтований підхід, сприяють розвитку учнівства та його самореалізації, створюють психологічний комфорт дитини та здійснюють персоніфікацію.

10.                      Існує тісна співпраця з батьками учнів з питань організації освітнього процесу, забезпечення постійного зворотного зв’язку.

11.                      У закладах існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

12.                      Учительство дотримується в роботі принципів академічної доброчесності та недискримінаційного підходу.

Зазначила, що на сучасному етапі розвитку освіти велика увага приділяється формуванню  ключових навичок успішної людини ХХІ століття через розвиток навичок 4К+Д: креативності, критичного мислення, кооперації, комунікативні навички та дослідництво. 4К позитивно впливає на розвиток таких рис як адаптивність, наполегливість, лідерство, ініціативність.

Семигута Н. Ю., учителька Борщівської гімназії, говорила про формування мовленнєвої компетентності на уроках української мови та літературного читання. Педагог наголосила, що метою мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових , комунікативної та читацької компетентностей, розвиток здатності спілкуватися українською мовою, послуговуватися нею в особистому та суспільному житті, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей. Визначила завдання та змістові лінії, через які буде досягнута поставлена мета.

А Борисевич Т. І., учителька англійської мови в початкових класах Мащанського ліцею, розкрила питання мовленнєвої компетентності на уроках іноземної мови, а також зробила аналіз традиційного та інноваційного навчання, навела приклади вправ з власного досвіду.

Формувальне оцінювання може стати поштовхом для подальшого успішного розвитку дитини зазначила Шкаєва Н. А., учителька Данчиміської школи, під час виступу на питання «Нові підходи до системи оцінювання учнівства». Наталія Андріївна надала поради вчителям, які будуть працювати в 5 класах.

Психолог Мащанського ліцею Басюк А. Я. допомогла у складанні пам’ятки «Як учителю обрати оптимальні механізми співпраці зі школярами».

Мельник О. В., учителька Мащанського ліцею,  надала практичні поради та посилання на корисні ресурси під час роботи дітей над проєктами, а також говорила про ролі та функції учасників учнівського проєкту. Педагог поділилася власним доробком.

Учителька Мащанського ліцею Брикса М. В. ознайомила з цікавинками з використання ігор на уроках, розкриваючи питання «Навчаємо граючись», запропонувала систему вправ.

Федас Л. М., учителька Малолюбашанської гімназії, ознайомила з питанням «Інструментарій вчителя-фасилітатора: практичні поради щодо створення матеріалів для роботи».

Педагоги НУШ – агенти змін, які перестали придумувати собі проблеми, перешкоди, комплекси і рамки, звільнили себе – вдихнули життя і зрозуміли, що вони це можуть.

Під час практичної роботи «Один день із життя НУШ: створюємо цікавий урок-конспект» працювали на електронному ресурсі Wizer (https://app.wizer.me/editor/preview/C0eFH4IzHvnN)