пʼятницю, 23 березня 2018 р.

ВЕСНА ІДЕ...

                              Благослови, Мати, Весну закликати!
                              Весну закликати, Зиму проводжати.
                              Весну закликати, Зиму проводжати.
                              Зимонька в возочку, Літечко в човночку.
Разом із пробудженням природи від зимового сну на нашій українській землі починається цикл народних весняних свят, пов’язаних зі стародавніми віруваннями, звичаями людей. Першокласники мали можливість з ними познайомитися під час свята «Весна іде…»  Діти ( через образи героїв) спостерігали за змінами в природі: від пробудження Ведмедика, Проліска, сміливих розмов Зайчиків та Горобчиків із Зимою до приходу Сонечка та пробудження Весни. А Весна – це «паняночка», що принесла очікування на хороше літечко зі щедрим урожаєм та достатком.


Довідалися малі школярики і про те, що випікалося обрядове печиво у вигляді пташок-жайворонків, яке давали дітям, щоб віднесли в сад, в поле. Люди вірили, що птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють зиму. А називали випечених пташок «жайворонками» тому, що за давніми легендами ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосом сповіщає: «Вже весна прийшла, а отже час виходити в поле орати, сіяти, щоб восени щедрий урожай зібрати». Люди вирішили, що пташки- жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, які замикають холод і відмикають літо.  Діти виконували веснянки, водили хороводи «Вийди, вийди, сонечко», «Подоляночка», «Ой пустіть нас, пустіть »,  «Ой минула все зима», «Іди, іди, дощику».
Свято   було родинним, бо на нього завітали батьки першокласників.
                                        Всі ми Зиму проводжали.
                                        Красну Весну зустрічали!
                                        Весно! Уквітчай наш край!
                                        Дай нам добрий урожай!