вівторок, 29 жовтня 2019 р.


ПРОЕКТУВАННЯ ТА
ПРОВЕДЕННЯ
УРОКУ НА ЗАСАДАХ
КОМПЕТЕНТНІСНОГО (ДІЯЛЬНІСНОГО) ПІДХОДУ



24 жовтня 2019 року відбулося засідання ПМК «Початкова освіта» у Данчимістській філії Мирненського ліцею. Вчителі початкових класів Малолюбашанської сільської ради підвищували свою професійну майстерність з теми «Проектування та проведення уроку на засадах компетентнісного (діяльнісного) підходу». З різних форм роботи та теоретичного матеріалу освітяни зміцнили знання про компетентнісне навчання.



Щоб з’ясувати, що уже відомо, застосовували вправу «Мозковий штурм», складали глосарій, використовували LEGO у вправі «Правильно – неправильно».




У практичній частині учасники презентували свою фахову діяльність, дискутували з теми «Урок – основна форма організації освітнього процесу», створювали ментальну карту «Компетентнісний урок».



Ми не претендували на повне вирішення поставленої на семінарі проблеми, а намагалися, насамперед, ознайомитись з актуальністю, ідеєю та проблемами компетентнісного навчання. Адже розвиток та формування компетенцій – це результат тривалої та кропіткої роботи школи та самого учня. Але жодна школа не зможе насильно зробити людину щасливою, вона не зможе викроїти та зшити життя таким, яким воно має бути. Школа дає знання тільки тим, хто згоден їх взяти.




вівторок, 22 жовтня 2019 р.


Формування культурної компетентності особистості
засобами мистецтва
в контексті
Нової української школи




Добрий господар знає: посієш весною, восени збереш урожай. Звичайно, є плоди, яких треба чекати значно довше. Мудрий Соломон залишив вислів: «На все свій час». Сіючи добро серед вихованців, ми хочемо змінити їх, країну, суспільство взагалі, політичну кризу, збройне протистояння в Україні. Не потрібно впадати у відчай, бо вічна і завжди актуальна Біблія дає надію: «Хто з плачем… носив торбину насіння на посів, вернеться із співом, несучи снопи свої» (Псалом 125:6).
Добрі жнива – нагорода за працю «…насіння пускає паростки та росте… перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі. А коли плід доспіє… настали жнива» (Марка 4:27- 29).
У концептуальних засадах середньої освіти «Нова українська школа» підноситься ідеал розвинутої особистості і педагоги Мащанського ліцею не можуть обійти увагою питання культурності та духовності своїх вихованців як найважливіших чинників формування справжньої  людини.



Загальнокультурна компетентність – поняття дуже глибоке, багатовекторне. Ми виділяємо головні пріоритети у формуванні культурної компетентності. Першим пріоритетом є пріоритет особистості, особистості неповторної, що складається з фізичного і духовного начал. Кожна дитина має свою історію, власне «Я», внутрішній світ та власний досвід етики відносин із світом оточуючих її людей та речей. Тому важливий другий пріоритет – пріоритет  середовища, виховного простору, що є сумарним вираженням, де дитина не просто віддзеркалює світ, а ще створює і доповнює його. В основі середовища, його впливу на особистість, повинна бути ціннісна ідея – третій пріоритет. Ніяка ідея не буде живою та діючою, якщо вона не перетвориться на цінність. Отже, четвертий пріоритет – пріоритет істинної цінності.
Гарно жити не означає правильно. Гарним є життя морально-етичне. Час – зламаний, мінливий і не терпить зволікань. Ми не можемо заборонити, але ми даємо дітям духовно- естетичну альтернативу на уроках та в позаурочний час.




Компетентнісний підхід визначає реальний та перспективний освітній простір, в якому є конкретна держава – Україна, конкретна школа – Мащанський ліцей, конкретний клас – творча майстерня, конкретний учитель – новатор, педагог-митець, конкретний учень – креативна особистість, дієва структурна частина виховної системи.
Перед тим, як сіяч буде сіяти, він готує ґрунт: культивує та виорює, вивчає, досліджує, навіть раціонально експериментує.
Ми, педагоги та вчителі Мащанського ліцею, розуміємо, що несемо велику відповідальність, бо «А посіяне в добру землю – це ті, що слухають Слово й приймають Його» (Марка 4:20).




Учитель – сіяч. Найголовніша якість учителя нашого ліцею - одухотвореність всього, з чим має справу сучасна освіта. Важливою є якість водіння (від слова водити, вести за собою власним прикладом та від слова відати, знати). Учитель XXI століття – правдошукач, що має якість космополітизму, патріотизму, партнерства є виразником цілісності системи «людина – природа – суспільство – всесвіт». У педагогічному партнерстві важливою  якістю є здатність до спів-   (співпраця, співпереживання, співчуття, співучасть). Здатність така – це те, в чому ніколи не зможе комп’ютер замінити живу якість. Не можна також знімати із себе відповідальність за вибір дитини.
Здатність педагога до самопожертви у нас розглядається не як борг  чи послуга, а як великодушність серця, що формує високі ідеали та цінності.




Мистецтво – це зброя проти необізнаності та ненависті… Мистецтво відкриває двері навчанню, розумінню, та миру між народами різних країн. Образотворче мистецтво передає барвисте багатство й красу життя й здатне відкрити людині те, чого раніше не помічала, не розрізняла. Проте, це не тільки свято для очей, а й робота для душі.
Використовуючи провідну ідею досвіду роботи Мащанського ліцею «Розробка моделі освітнього середовища закладу, яка найповніше стимулює мотивацію на активне включення учнівської молоді у процес вивчення української національної культури, відродження та примноження культурних надбань, забезпечує психоемоційний та морально-духовний розвиток ліцеїстів, наповнює освітній процес новими підходами і змістом навчання, культивує вільний простір для співпраці учнів, батьків та громадськості», а також з метою ознайомлення із пріоритетними напрямками та компонентами освітнього середовища як інноваційної моделі закладу, зорієнтованої на відродження та популяризацію української духовної та світової культури, культури рідного краю, із сучасними підходами до формування загальнокультурної компетентності учнів Нової української школи 18 жовтня 2019 року на базі Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради було проведено обласний семінар-практикум для методистів районних, міських методичних кабінетів, представників ОТГ, які координують художньо-естетичні предмети із теми «Формування культурної компетентності особистості засобами мистецтва в контексті Нової української школи».




    Відкривала семінар-практикум директор Мащанського ліцею Сиротинська Оксана Вікторівна виступом «Формування духовних орієнтирів громадянина-патріота шляхом відродження та популяризації культурних надбань українського народу у Мащанському ліцеї», а також провела екскурсію закладом освіти «Куточок розмаїтого казкового світу, де культивуються дитячі таланти». Начальник відділу освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради Гончарук Ігор Петрович розповів про створення оптимальної інноваційної моделі освітнього середовища з метою формування мистецьких компетентностей в умовах реформування освіти у Малолюбашанській об’єднаній територіальній громаді.



       Учасники Дитячого просвітницького товариства «Сонцеграй» Мащанського ліцею представили гостям ліцею театралізоване дійство «На гостинах у «Сонцеграю», під час якого усі присутні поринули у казкову осінню атмосферу. Також під час заходу виступили із художнім номером учасники естрадно-циркової студії «Каскад» Костопільського Будинку школярів та юнацтва.
       Після театралізованого дійства розпочався інноваційно-теоретичний модуль семінару-практикуму. Завідувач кабінету мистецтва та фізичної культури Рівненського ОІППО Моторна Оксана Степанівна розповіла про теоретичні аспекти проблеми формування загальнокультурної ключової компетентності учнів закладів загальної середньої освіти.




       Керівник предметної методичної комісії «Мистецтво і технології» відділу освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради Потарейко Галина Борисівна презентувала систему роботи з теми «Пріоритетні засади та компоненти освітнього процесу, зорієнтовані на формування ціннісного ставлення особистості  до мистецтва, духовних, культурних надбань рідного краю на уроках мистецтва та в позаурочний час». Зокрема, Галина Борисівна розповіла про оптимальну інноваційну модель освітньо-виховного середовища, яка найповніше включає учнівську молодь в процес вивчення історії й культури української нації, культури рідного краю, відродження та примноження культурних надбань, створює простір педагогам для використання сучасних освітніх технологій, модернізованих традиційних форм, тісної  креативної співпраці учнів, батьків, педагогів, громадськості. Осередками та чинниками  виховного простору в закладі є Центр відродження та популяризації духовної культури «Сонцеграй», історико- патріотичний клуб «Оберіг», дитяче просвітницьке товариство «Сонцеграй», юнацький парламент «Первоцвіт», які були відзначені численними подяками, грамотами на районному, обласному, всеукраїнському рівнях, висвітлені в  понад 20-и замітках та статтях періодичної преси.




       Керівник Школи духовного розвитку «Вертоград» ЦПВДК «Сонцеграй», учитель математики Мащанського ліцею Степанюк Володимир Борисович виступив з презентацією досвіду роботи «Мистецтво – один із чинників формування загальнокультурної ключової компетентності, морально-етичних якостей особистості в системі діяльності Школи духовного розвитку “Вертоград”».
       Учитель географії та інформатики Мащанського ліцею, керівник секції шанувальників мистецтва рідного краю історико-патріотичного клубу «Оберіг» Озарчук Андрій Валерійович для учасників семінару-практикуму провів віртуальну екскурсію «Золотий фонд села: експресіонізм Олега Безюка», під час якої розповів про відомого скульптора-монументаліста і художника-експресіоніста Безюка Олега Львовича.

       Завідуюча Мащанською публічно-шкільною бібліотекою Савчук Софія Степанівна розповіла про діяльність Клубу за інтересами «Книга і лялька», а також представила разом із вихованцями лялькову виставу «Знай свої права або Пригоди Буратіно на новий лад».



       Після інноваційно-теоретичного модулю учасники семінару-практикуму перейшли до практичного модулю, зокрема до роботи у творчих майстернях, які були організовані у формі квесту. Девізом квесту було обрано китайське прислів’я «Розкажи – і я забуду, покажи – і я пізнаю, дай зробити самому – і я зрозумію». Варто зазначити, що квести класифікують за віковою ознакою,  за складністю,  за місцем проведення, за використаними засобами, за тематикою, за сюжетом книг чи фільмів; квести бувають історичні, логічні, спортивні, інтелектуальні, віртуальні, автоквести, хоррор-квести з підвищеним рівнем реалізму, квести-уроки тощо. Основне завдання будь-якого квесту – забезпечити учаснику цікаве проведення часу, емоційне задоволення, незабутні враження. Ведучі запевнили, що учасники переконаються в тому, що в нашому ліцеї найважливішим проявом духу є любов та краса, та запросили відвідати низку творчих майстерень, де працюватимуть педагоги і батьки, лідери змін та учні-патріоти – інноватори над створенням освітнього середовища НУШ.



       У творчій майстерні №1 «Лайфхак із живопису» працювала методист Костопільського районнго методичного кабінету, вчитель образотворчого мистецтва Мирненського ліцею Ширшун Ірина Миколаївна. Що таке лайфхак? Невелика хитрість чи корисна порада, яка допомагає швидко виконати якусь дію, проблему, завдання і досягти мети економніше та простіше. Всі знають значення слова «Флора» . Флора – антична богиня квітів і весни. Вважалося, що до того, як Флора зійшла з небес на землю, земля була сіра та порожня. Богиня змішала всі фарби, аромати і насіння, розсипала їх. Пішов дощ – земля зацвіла безліччю квітів. Флора ходила серед квітів і давала їм назви.
А ще, Флора походить від латинського слова «флос», що означає квітка, і, відповідно, учасники квесту малювали квіти методом лайфхаку.



       Творча майстерня №1 «Птахи – провісники Божої благодаті». У даній майстерні працювала майстриня традиційної української вишивки Сульжик ОленаВолодимирівна (с. Лісопіль). Дивлячись на світ Божий, ми відчуваємо, що Творець недалеко від кожного з нас, допомагає через красу  світу, що оточує нас, йти до воріт Царства Небесного. Як птахи прославляють Бога своїм співом, так і майстрині захотілося прославити творіння Боже – небесну пташку. Пташки Олени Сульжик  побували на виставках в Костопільській районній центральній бібліотеці, школах Малолюбашанської ОТГ, на багатьох творчих заходах. Дуже прикро, що птахів на планеті меншає з кожним днем і це є тривожним апокаліптичним дзвіночком для людей. Олена Володимирівна провела майстер-клас із виготовлення пташок із ниток, а також розповіла про символіку кожного візерунку на її вишитих рушниках та ляльках-мотанках.



       Творча майстерня №3 «Мистецтво споглядання світу. Китайський живопис». Еталоном життя китайців є природа, а носіями філософських уявлень є живопис та каліграфія, яку вони вважають дарунком богів. Саме з каліграфією пов’язаний культ чотирьох священних коштовностей: паперу, туші, тушниці, пензля). У китайському живописі стали традиційними жанри жень-у (люди), хуа-няо (квіти і птахи), шань-шуй (гори і води). Філософська ідея «великого в малому» виражається в тому, що одна гілка, одна квітка або птах містять у собі цілий Всесвіт. Легка пір’їнка птаха, який сів на гілку, краса нерозквітлої півонії, сумні чари кленового листка, що в’яне, злет гірських вершин у небеса, самотні фігурки мандрівників- уособлення чоловічих та жіночих начал Інь та Янь. У майстерні працювали учениці 8 класу Мащанського ліцею Дерябвна Аліна та Кривульська Іванна, які продемонстрували учасникам квесту технологію китайського живопису, зокрема, гості створювали зображення традиційного китайського дерева – бамбука.




       У творчій майстерні №4, яка називалася «Елементи індійського танцю», учениця 6 класу Кривульська Вікторія та учень 8 класу Денисюк Михайло розповіли про техкіку виконання індійських танців. Корені методики танцю сягають традиції Аюрведи – давньої індійської медицини, яка вважає свідомість людини за енергію п’яти основних елементів: неба, повітря, вогню, води, землі. Індійські танці використовують в побуті, в релігійних церемоніях і святах, урочистих процесіях на честь Крішни, Шиви, Будди. При індійських храмах були танцівниці – балдерки. Індійський класичний танець – своєрідна танцювальна драма, яка передає найрізноманітніші почуття, відображає світобудову Всесвіту. До головних елементів індійського танцю належать: мудра – позиції пальців, хаста – позиції рук щодо тіла. Учасники семінару-практикуму випробували себе у ролі індійських танцівників, виконуючи символічні рухи тілом та руками.




       Творча майстерня №5 «Плетіння з паперової лози». У даній майстерні працювала Ошурко Наталія Анатоліївна, вихователь Костопільського ДНЗ №5 «Ромашка», голова батьківського комітету 7 класу Мащанського ліцею, вироби якої побували на витавці «Мистецтво одного села» 27 листопада 2017 року у м. РІвне. Наталія Анатоліївна ознайомила учасників квесту із своїми роботами з паперової лози, а також провела майстер-клас із створення виробів. Учасники квесту із великим задоволенням створювали вироби із паперової лози.




       Після завершення квесту учасники обласного семінару-практикуму поринули у світ краси, натхнення та благодаті, адже потрапили на зустріч із відомим живописцем Костопільщини Онопрійчукм Віктомо Анатолійовичем. Зустріч відбулась у формі мистецького салону «Живопис моєї душі». Віктор Анатолійович розпові про свій життєвий та творчий шлях, про свою сім’ю, про улюблені картини. Крім того, митець представив щойно створену картину «Не плач, Барсику, мама повернеться», після споглядання якої у всіх присутніх на очах виступили сльози. Випускниця Мащанського ліцею, а нині студентака Костопільської філії Рівненської медичної академії, Сівук Анастасія на знак подяки митцю за його творчість подарувала музичну композицію «Ніч яка місячна».




       Під час підсумково-релаксаційного модулю Потарейко Галина Борисівна, вчитель мистецтва Мащанського ліцею, та Степанюк Володиимр Борисович, учитель математики Мащанського ліцею, читали власні вірші для учасників семінару-практикуму про світ духовний, світ матеріальний, про місце людини в цьому світі та її призначення.
       Також упродовж усього заходу учасники семінару-практикуму мали змогу ознайомитися із виставкою «Маленькі дотики душі до великого мистецтва», де були представлені роботи Потарейко Галини Борисівни, Ширшун Ірини Миколаївни, Потарейко Орисі (випускниці Мащанського ліцею), Васевича Руслана Володимировича (вчителя трудовго навчання Мащанського ліцею), Козлюк Іванни (випускниці Мащанського ліцею), Сівук Ірини Володимирівни (вчителя біології Мащанського ліцею), фотопейзажі Никончука Олксандра Борисовича (головного редактора газети «Новини Костопільщини»), Озарчука Андрія Валерійовича та Озарчук Лесі Євгеніївни (педагогів Мащанського ліцею), а також творчі роботи учнів Мащанського ліцею.







На думку вчителя мистецтва Мащанського ліцею Потарейко Галини Борисівни, основою для створення освітнього середовища повинна бути стратегія всеохоплення освітніх установ, інститутів сім’ї, громадськості, засобів масової інформації  та, за словами А. С. Макаренка, кожного квадратного  метра землі, гуманістичними ідеями.  А формування культури і духовності  дітей та учнівської молоді має стати національною ідеєю.
Одна Ісусова притча починається так: «Царство Боже подібне до насіння, яке один господар казав посіяти на своїм полі…». Царство – це завжди початок. Сам Бог прийшов на землю, як зерно, як маленький паросток. Зерно – це чудо. Навіть найбільше дерево виростає з малого зерна. Наша душа – це поле, на якому посіяні важливі справи та великі цінності. І ми, як педагоги, повинні всіляко сприяти тому, щоб усі посіяні зернята зійшли.