РОЗВИТОК ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНИХ ТА ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕДАГОГІВ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПРЕДМЕТНИХ ТА КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

       Професійна компетентність вчителя – це сукупність його особистнісних якостей, загальної культури та кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких в педагогічній діяльності дає оптимальний результат. Всесвітньо відомий філантроп, мільярдер та мотиваційний тренер Роберт Кійосакі говорив так: «Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя із природженою здатністю жити щасливо і успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які б допомогли нам реалізувати її якомога ефективніше». Саме навчанню і розвитку фахових компетентностей педагогів було присвячене засідання предметної комісії «Фізико-математичний цикл» Малолюбашанської сільської ради, яке відбулося у режимі онлайн-конференції 27 січня 2022 року.

         Відповідно до плану роботи комісії було розглянуто такі питання:

1.     Впровадження елементів STEM-технологій (з використанням міжпредметних зв’язків) як засобу формування наукового світогляду здобувачів освіти.

2.    Розвиток фізико-математичних дисциплін у поступах до Нової української школи в умовах модернізації змісту освіти.

3.    Роль предметів фізико-математичного циклу в становленні особистості учня.

4.    Модельні навчальні програми для 5-6 класів Нової української школи.

Вчитель Мирненського ліцею Віталій Бондарчук ознайомив членів методичної структури із власними напрацюваннями щодо використання міжпредметних зв’язків на уроках хімії та фізики, акцентуючи увагу на застосуванні STEM-технологій на уроках природничо-математичних дисциплін.

Учитель Мирненського ліцею Ігор Волинець підготував презентацію про місце фізико-математичних (природничо-математичних) дисциплін у Новій українській школі. Зокрема, було сказано, що навчальні методики та навчальні програми НУШ спрямовані на задоволення попиту на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці ключових компетентностей.

Керівник предметної комісії «Фізико-математичний цикл», вчитель Мащанського ліцею Сергій Хоронжук розповів про роль предметів фізико-математичного циклу в становленні особистості учня. Зокрема, увагу було акцентовано на реалізації діяльнісного та компетентнісного підходів у викладанні фізико-математичних дисциплін в умовах модернізації змісту освіти.

Під час розгляду питання щодо модельних навчальних програм для 5-6 класів Нової української школи вчителі-предметники долучилися до жвавої дискусії. Кожен педагог висловився щодо актуальності обраної модельної програми з математики та інформатики. Зокрема, вчитель Мащанського ліцею Володимир Степанюк запропонував обрати єдину модельну навчальну програму з математики для всіх закладів освіти Малолюбашанської сільської ради.

ПСИХОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ І РЕФЛЕКСІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

"Психологія оцінювання і рефлексії в освітньому процесі"- тема засідання предметно-методичної комісії "Початкова освіта" Малолюбашанської сільської ради, яке відбулося 4 січня в Мирненському ліцеї. Під час ранкової зустрічі педагогів привітала директорка закладу Степанюк Ю. В., а потім виконували вправу "Я вітаю тебе". Епіграфом роботи стали слова Наталії Зими "У нас немає поганих оцінок. Погані оцінки - в дорослих у голові".

Шкаєва Н. А., учителька Данчимістської філії, через вправи "Снігопад", "Медаль" ознайомила з історією оцінювання ще з часів Києво-Могилянської академії до наших днів. Практичний психолог Мирненського ліцею Єгорова І. М. розкрила психологічні засади оцінювання в освітньому процесі, назвала типові помилки при його здійсненні. Зосим А. В., учителька Мащанського ліцею, поділилася вправами самооцінювання, пояснила взаємовплив самооцінки та ефективності навчання. Приємно було чути відео привітання з Новим роком від її вихованців.

"Роль психологічної підтримки в процесі контролю й оцінювання"- питання, яким поділилася учителька Данчимістської філії Максимчук С. Ю., а також запропонувала кейс додаткових матеріалів. Веремчук О. Є., учителька Мащанського ліцею, розкрила етимологію слова "рефлексія", навела приклади вправ, провела окремі з учасниками семінару.

Узагальнити тему педагогам допомогла Псалтира К. М., учителька Мирненського ліцею, яка поділилася інструментами оцінювання. Під час виступів члени ПМК виконували вправи формувального оцінювання, формували оцінювальні судження до діагностувальної роботи, а, як підсумок, створили в групах "Рюкзак вражень", "Мапу тіла" та "Долоньку досягнень".

НОВІТНІ ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

    Людина, яка живе в інформаційному суспільстві, повинна орієнтуватися на безперервне навчання, тобто навчання упродовж усього життя, пізнавати щось нове, набувати різноманінтих навичок і різнопланово розвиватися. У багатьох сферах діяльності успіх та кар’єрний ріст залежать від неперервного навчання, саме тому необхідно постійно самовдосконалюватись та примножувати свої професійні знання. Майбутній випускник Нової української школи повинен уміло реагувати на будь-які зміни, в тому числі і в освітній галузі.

    Саме новітнім цифровим інструментам та їх використанням у навчальному процесі було присвячене засідання методичного об’єднання вчителів природничо-математичного циклу Мащанського ліцею, яке відбулось 04 січня 2022 року. Відповідно до плану роботи на порядок денний було винесено такі питання: 1. Вибір підручників для 9 класу. 2. Модельні навчальні програми для 5-6 класів НУШ. 3. Імерсивні технології на уроках природничо-математичного циклу.

    

    На початку засідання голова методичного об’єднання Озарчук А. В. ознайомив педагогів із підручниками, які будуть повторно перевидаватись у 2022 році для учнів 9 класу, а також із кінцевими термінами їх замовлення. Із оригінал-макетами підручників для 9 класу можна ознайомитися на офіційному сайті Інституту модернізації змісту освіти за покликанням https://lib.imzo.gov.ua/vibr-pdruchnikv-dlya-9-klasu-2021-2022-roki/povtorne-vidannya/ 

    Під час розгляду модельних програм для 5-6 класів НУШ між членами методичного об’єднання розгорнулася жвава дискусія, оскільки це питання є дуже важливим та потребує більш глибокого пояснення. На сайті Міністерства освіти і науки України можна ознайомитися із усіма наявними модельними програми для 5-6 класів, а також переглянути їх презентації (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku).

    Одними із новітніх цифрових технологій в освіті є так звані імерсивні технології. До таких інтерактивних інструментів належать і технології віртуальної та доповненої реальності. Що ж це за технології та яка між ними різниця. Технології доповненої реальності (Augmented Reality, AR) здатні проектувати цифрову інформацію (зображення, відео, текст, графіку) поза екранами пристроїв та об’єднувати віртуальні об’єкти з реальним середовищем. Популярна кілька років тому гра Pokemon GO є яскравим прикладом AR технологій. Віртуальна ж реальність (Virtual Reality, VR) за допомогою 360° картинки переносить людину в штучний світ, де навколишнє середовище повністю змінене. Познайомитись з доповненою реальністю можна за допомогою одного лише смартфона, проте для занурення у віртуальний простір вам знадобиться спеціальний шолом або окуляри. Ці імерсивні методи навчання потенційно можуть стати основним інструментом в освіті й здійснити революцію в навчанні як школярів, так і студентів. Вчителі можуть використовувати віртуальну й доповнену реальність для взаємодії учнів з різними об’єктами в тривимірному просторі.

    Технології віртуальної і доповненої реальності дають учням можливість глибше вивчати предмети, аналізувати наслідки світових подій, брати участь в археологічних експедиціях і багато іншого, а головне — у розважальній формі. AR і VR дають змогу набути досвіду, до якого учні зазвичай не мають доступу.

    Під час засідання методичного об’єднання вчителі мали змогу ознайомитися із окулярами віртуальної реальності та принципом їх роботи, а також випробувати на собі переваги віртуальної екскурсії.

        Українська освіта наразі робить тільки перші кроки в напрямку використання новітніх технологій. Існує низка проблем, які заважають впроваджувати технології віртуальної та доповненої реальності в освітніх закладах. Справді, Google Play та App Store пропонують велику кількість мобільних застосунків з доповненою реальністю, а в магазинах представлено широкий вибір VR-пристроїв. Але попри це україномовного контенту все ще недостатньо для проведення повноцінних інтерактивних уроків.

        З другого боку, кількість молодих спеціалістів у школах не перевищує й 20 %, а це означає, що треба працювати над оновленням методик навчання та підвищенням кваліфікації вчителів старшого покоління. Та ключовою перепоною досі залишається обмеженість ресурсів у навчальних закладах. Утім, бюджети на оновлення нового обладнання поступово зростають, але важливо, щоб під час вибору техніки навчальні заклади звертали увагу не лише на вартість, а й враховували сценарії її використання.

        Попри такі серйозні на перший погляд перешкоди, Україна все ж намагається впроваджувати технології віртуальної і доповненої реальності. Наприклад, минулого року у Мащанському ліцеї вчитель географії та інформатики Озарчук А. В. разом з учнями 9 класу перевірили на собі роботу VR-девайсів під час уроків географії під час вивчення теми «Чорна та кольорова металургія». Здобувачі освіти мали змогу поринути у світ сталеваріння та «побувати» у мартенівській печі. Усі діти були задоволені результатом та враженнями. Кілька київських бібліотек, як-от імені Тичини та імені Чуковського, і собі придбали окуляри віртуальної реальності й відповідне навчальне програмне забезпечення. Тепер кожен охочий може вільно поринути у віртуальний простір назустріч новим знанням.