НОВІТНІ ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

    Людина, яка живе в інформаційному суспільстві, повинна орієнтуватися на безперервне навчання, тобто навчання упродовж усього життя, пізнавати щось нове, набувати різноманінтих навичок і різнопланово розвиватися. У багатьох сферах діяльності успіх та кар’єрний ріст залежать від неперервного навчання, саме тому необхідно постійно самовдосконалюватись та примножувати свої професійні знання. Майбутній випускник Нової української школи повинен уміло реагувати на будь-які зміни, в тому числі і в освітній галузі.

    Саме новітнім цифровим інструментам та їх використанням у навчальному процесі було присвячене засідання методичного об’єднання вчителів природничо-математичного циклу Мащанського ліцею, яке відбулось 04 січня 2022 року. Відповідно до плану роботи на порядок денний було винесено такі питання: 1. Вибір підручників для 9 класу. 2. Модельні навчальні програми для 5-6 класів НУШ. 3. Імерсивні технології на уроках природничо-математичного циклу.

    

    На початку засідання голова методичного об’єднання Озарчук А. В. ознайомив педагогів із підручниками, які будуть повторно перевидаватись у 2022 році для учнів 9 класу, а також із кінцевими термінами їх замовлення. Із оригінал-макетами підручників для 9 класу можна ознайомитися на офіційному сайті Інституту модернізації змісту освіти за покликанням https://lib.imzo.gov.ua/vibr-pdruchnikv-dlya-9-klasu-2021-2022-roki/povtorne-vidannya/ 

    Під час розгляду модельних програм для 5-6 класів НУШ між членами методичного об’єднання розгорнулася жвава дискусія, оскільки це питання є дуже важливим та потребує більш глибокого пояснення. На сайті Міністерства освіти і науки України можна ознайомитися із усіма наявними модельними програми для 5-6 класів, а також переглянути їх презентації (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku).

    Одними із новітніх цифрових технологій в освіті є так звані імерсивні технології. До таких інтерактивних інструментів належать і технології віртуальної та доповненої реальності. Що ж це за технології та яка між ними різниця. Технології доповненої реальності (Augmented Reality, AR) здатні проектувати цифрову інформацію (зображення, відео, текст, графіку) поза екранами пристроїв та об’єднувати віртуальні об’єкти з реальним середовищем. Популярна кілька років тому гра Pokemon GO є яскравим прикладом AR технологій. Віртуальна ж реальність (Virtual Reality, VR) за допомогою 360° картинки переносить людину в штучний світ, де навколишнє середовище повністю змінене. Познайомитись з доповненою реальністю можна за допомогою одного лише смартфона, проте для занурення у віртуальний простір вам знадобиться спеціальний шолом або окуляри. Ці імерсивні методи навчання потенційно можуть стати основним інструментом в освіті й здійснити революцію в навчанні як школярів, так і студентів. Вчителі можуть використовувати віртуальну й доповнену реальність для взаємодії учнів з різними об’єктами в тривимірному просторі.

    Технології віртуальної і доповненої реальності дають учням можливість глибше вивчати предмети, аналізувати наслідки світових подій, брати участь в археологічних експедиціях і багато іншого, а головне — у розважальній формі. AR і VR дають змогу набути досвіду, до якого учні зазвичай не мають доступу.

    Під час засідання методичного об’єднання вчителі мали змогу ознайомитися із окулярами віртуальної реальності та принципом їх роботи, а також випробувати на собі переваги віртуальної екскурсії.

        Українська освіта наразі робить тільки перші кроки в напрямку використання новітніх технологій. Існує низка проблем, які заважають впроваджувати технології віртуальної та доповненої реальності в освітніх закладах. Справді, Google Play та App Store пропонують велику кількість мобільних застосунків з доповненою реальністю, а в магазинах представлено широкий вибір VR-пристроїв. Але попри це україномовного контенту все ще недостатньо для проведення повноцінних інтерактивних уроків.

        З другого боку, кількість молодих спеціалістів у школах не перевищує й 20 %, а це означає, що треба працювати над оновленням методик навчання та підвищенням кваліфікації вчителів старшого покоління. Та ключовою перепоною досі залишається обмеженість ресурсів у навчальних закладах. Утім, бюджети на оновлення нового обладнання поступово зростають, але важливо, щоб під час вибору техніки навчальні заклади звертали увагу не лише на вартість, а й враховували сценарії її використання.

        Попри такі серйозні на перший погляд перешкоди, Україна все ж намагається впроваджувати технології віртуальної і доповненої реальності. Наприклад, минулого року у Мащанському ліцеї вчитель географії та інформатики Озарчук А. В. разом з учнями 9 класу перевірили на собі роботу VR-девайсів під час уроків географії під час вивчення теми «Чорна та кольорова металургія». Здобувачі освіти мали змогу поринути у світ сталеваріння та «побувати» у мартенівській печі. Усі діти були задоволені результатом та враженнями. Кілька київських бібліотек, як-от імені Тичини та імені Чуковського, і собі придбали окуляри віртуальної реальності й відповідне навчальне програмне забезпечення. Тепер кожен охочий може вільно поринути у віртуальний простір назустріч новим знанням.