вівторок, 29 вересня 2020 р.

ТРАГЕДІЯ У БАБИНОМУ ЯРУ

 


Бабин Яр... Полюс нелюдськості... Наш біль… Наша пам’ять… Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю.

        Бабин Яр... Тут розстрілювали, тут спалювали трупи і тут просівали попіл. Після Другої світової війни назва київського яру стала символом людської трагедії. Так історично склалося, що Бабин Яр і в Україні й у світі втілює значно більше, ніж географічна назва та одна з трагічних адрес масових розстрілів часів Другої світової війни. У літопису глобальної єврейської Катастрофи (Шоа), саме з цією київською місцевістю пов’язують початок Голокосту в Європі, хоча насправді хвиля розстрілів котилася до Києва від самого кордону.


       Київ став першим великим містом, цілком «вільним від євреїв». Саме в Бабиному Ярі, розстріляли майже все єврейське населення міста. У період окупації міста німецькими військами з 19 вересня 1941 р. по 6 листопада 1943 р. стратили майже 200 тисяч осіб. Бабин Яр був місцем масових страт і поховань, він став величезною братською могилою, де тільки згідно з офіційними радянськими даними загинуло більше ста тисяч осіб – військовополонених, євреїв, циган, комуністів, підпільників, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії, партизанів, націоналістів, заручників...


       Вбивство безневинних людей тільки за те, що вони належать до тієї чи іншої нації, стало одним зі найстрашніших і кривавих злочинів нацизму і своєрідним символом страждань мирного населення. Неправдоподібним є стислий термін підготовки і проведення небувалої за масштабами страти величезної кількості жителів, в основному жінок, старих і дітей. Це стало можливим тільки завдяки тому, що вся акція від початку до кінця була не тільки задумана, але і спланована, розрахована до деталей завчасно. Виникає питання: «Чому вони підкорилися наказу, чому пішли?» Але що їм залишалося робити – адже в наказі чітко говорилося: «Хто не підпорядкується цьому розпорядженню буде розстріляний». До того ж свою роль зіграла і дезінформація – багато хто вважав, що їх будуть переселяти…

Цьогоріч минає 79 років від тих страшних подій. У Мащанському ліцеї вчителем історії Власюком О. Ю. для учнів 8 та 9 класів було організовано урок пам’яті «Трагедія Бабиного Яру», під час якого педагог розповів про жахіття розстрілів мирного населення Києва у вересні 1941 року. Під час уроку-реквієму вчитель інформатики Озарчук А. В. продемонстрував присутнім документальні фільми «Історична правда. Трагедія у Бабиному Яру» та «Бабин Яр. Нові документи», у яких висвітлено достовірні факти тієї страшної трагедії.



    Історія Бабиного Яру в минулому сторіччі, зокрема в часи Другої світової війни страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. Водночас, це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати усю правду про одну з найбільших трагедій людства.

середу, 23 вересня 2020 р.

120 років з дня народження Володимира Кубійовича


Визначний український географ, демограф, енциклопедист, організатор української науки, народився 23 вересня 1900 року в українському селі Матієві на схід від польського міста Новий Санч, на окраїні Західної Лемківщини.

У 1928-1939 роках В. Кубійович був доцентом географії в Краківському університеті, 1940 став професором Українського Вільного університету в Празі, згодом з 1945 у Мюнхені. В часи другої світової війни Кубійович очолив Український Центральний Комітет (УЦК) в Генеральному Губернаторстві (Краків), що відповідав за українське населення перед німецькою владою й захищав його інтереси. 1943 року В. Кубійович брав участь у створенні української дивізії „Галичина“.

Після війни він еміґрував до Німеччини, а 1951 року до Франції (Сарсель) й створив там науковий осередок.


 

1931 року Кубійович був обраний дійсним членом Наукового Товариства імені Тараса Шевченка у Львові, де очолив Географічну комісію. Після відновлення діяльності Наукового Товариства імені Тараса Шевченка на еміґрації у Мюнхені 1947-1963 роках був його генеральним секретарем, з 1952 й до кінця свого життя головою Європейського відділу Наукового Товариства імені Тараса Шевченка з осередком в Сарселі.

В. Кубійович — автор численних праць з демографії, антропогеографії України, реґіонів України і інших країв. Особливу увагу він присвятив дослідженням Карпат: Žycie pastorskie w Beskidach Wschodnich (1926), Rozšiřeni kultur a obyvatelstva v Severnich Karpatech (1932), Pâstoritul in Maramures (1935), Пастушство Буковини (1935), Pastýřsky život v Podkarpatské Rusi (2 тт., 1935-1937). Загально-національне і політичне значення мали його розвідки: Українська національна територія (1934), Територія і людність українських земель (1935), Die Verteilung der Bevolkerung in der Ukraine (1934), Зміни в стані населення Совєтської України в роках 1927 — 1958 (1959), Етнічні групи Південно-західньої України (Галичини) на 1.1.1939. Національна статистика і етнографічна карта (1953 і 1983).



 

Завдяки синтетичним працям з географії і демографії України (Атляс України й сумежних країв (1937), Географія українських і сумежних земель (1938 і 1943), Володимир Кубійович вважається одним з засновників географії України.

В. Кубійович був автором багатьох творів з проблем антропогеографії реґіонів України (Буковини, Волині, Галичини, Закарпаття, Підляшшя, Полісся, Холмщини), української еміґрації (розміщення українців в Америці, Азії, Зеленому Клину, Сибіру, Середньо-Азіатському степовому краї), статистичних оглядів в „Українському Статистичному Річнику“ (1934 — 1937); ним опрацьовано стінні й підручні карти України й Галичини (разом з М. Кулицьким і А. Жуковським). Посмертно було видано Historischer Atlas der Ukraine. Ein deutsches Dokument aus dem Jahr 1941 (1993).

Майже 40 років свого життя В. Кубійович присвятив українській енциклопедії, редаґуючи і пишучи численні статті до загальнопредметової і словникової Енциклопедії Українознавства (1949 — 1989, 3 і 10 томів), англомовного видання загальникової Ukraine: A Concise Encyclopaedia (1963, 1971) і двох томів словникової Encyclopedia of Ukraine (1984, 1988). Задля створення ЕУ В. Кубійович об’єднав майже всіх українських учених з діаспори фахівців різних ділянок українознавства. Він був також визначним організатором українського наукового життя (Сучасні проблеми української науки // Сьогочасне й Минуле. — 1948. — С. 1).

Перу В. Кубійовича також належать історична монографія Українці в Генеральній Губернії 1939 — 1941. Історія Українського Центрального Комітету (1975) та автобіографічні довідники Мені 70 (1970) та Мені 85 (1985), де вміщено його вибрану бібліографію.







 

З нагоди 120-річчя від дня народження видатного науковця та дослідника Володимира Кубійовича у Мащанському ліцеї для учнів 9 та 10 класів учитель географії Озарчук А. В. провів тематичний усний журнал "Володимир Кубійович - географ та енциклопедист".

Учениці 9 класу Кривульська Іванна та Нагорна Інна розповіли  присутнім про життєвий та науковий шлях Володимира Кубійовича, ознайомили з його працями та досягненнями.

Також для учні переглянули документальний фільм "Ген нації: Володимир Кубійович", у якому розповідається не тільки про наукові досягнення дослідника, а й про його політичну кар’єру, любов до України та відданість своїй Батьківщині.

На заході також були присутні заступник директора Потарейко Галина Борисівна та вчитель історії Власюк Олександр Юрійович.

 

понеділок, 21 вересня 2020 р.

 ОЛІМПІЙСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ У МАЩАНСЬКОМУ ЛІЦЕЇ


    Щоб  навчити цінувати власне здоров’я,виховувати в школярів потребу в постійній руховій активності, зміцненні здоров’я, залучати до активних занять фізичною культурою та спортом в школі щороку у  Мащанському ліцеї традиційно проводиться Олімпійський тиждень.  Не виключенням став і цей рік. Олімпійський тиждень тривав з 14 по 18 вересня.




   Під час Олімпійського тижня вчитель фізичної культури Демчук Олексій Андрійович організував та повів чимало спортивних заходів. Зокрема, учні Мащанського ліцею знайомились з історією Олімпійських ігор, із кодексом учасників змагань, із принципами Олімпійського руху, не обійшлось і без цікавих естафет, турнірів, конкурсів.

    Учні змагалися у підтягуванні на перекладині, віджиманні, жимі лежачи, стрибках на скакалці, а також у різноманітних естафетах. 





 

      Кращі результати продемонстрували учні Пінчук Микола (11 клас), Шавула Вікторія (8 клас), Плохута Артем (9 клас), Білаш Дмитро (9 клас), Стахнюк Богдана (7 клас), Шварц Ярослав (7 клас). Переможці були нагороджені грамотами та солодкими подарунками.






        Варто зазначити, що саме фізичне виховання є одним з важливих напрямків освітнього процесу, оскільки воно спрямоване на збереження і зміцнення здоров’я учнів, гармонійний розвиток, формування у дітей життєво важливих рухових умінь і навичок, вироблення звички до здорового способу життя, виховання почуття патріотизму, а також надання можливостей дізнатися про олімпійські види спорту.

        Учні Мащанського ліцею цей тиждень запам’ятають надовго, адже отримали безліч емоцій, позитивних вражень. А рухливі ігри на свіжому повітрі додали ще й здоров’я. З гарним настроєм та великим задоволенням закінчився Олімпійський тиждень. Ми з гордістю можемо сказати, що у Мащанському ліцеї ростуть сильні, сміливі, спритні.
 

понеділок, 14 вересня 2020 р.

 НОВИЙ АВТОБУС. ВЖЕ ЧЕТВЕРТИЙ!!!



        Сьогодні навчальний процес у Мащанському ліцеї розпочався із досить приємної події. Голова Малолюбашанської сільської ради Талащук Віктор Флорович разом із начальником відділу освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради Гончаруком Ігорем Петровичем вручили учнівсько-педагогічному колективу закладу ще один шкільний автобус, який було придбано за державні кошти на умовах співфінансування. Дорогих гостей, як заведено, зустріли хлібом-сіллю, теплими словами та чудовими букетами квітів.
 
 



        До цього у Мащанському ліцеї було три шкільних автобуси. Проте через велику кількість дітей, які потребують підвезення до закладу освіти, стала нагальною потреба у придбанні ще одного автобуса. Варто зазначити, що місцева влада ніколи не стїть осторонь проблем освіти. Віктор Флорович у вітальному слові ще раз наголосив, що для забезпечення надання якісних освітніх послуг будуть і надалі створюватись сприятливі умови. Ігор Петрович побажав учням і педагогам ліцею натхнення, віри у щасливе майбутнє та, звичайно, міцного здоров’я.
 


        Учнівський, педагогічний та батьківський колективи Мащанського ліцею висловлюють слова щирої вдячності голові Малолюбашанської сільської ради Талащуку Віктору Флоровичу, депутату Рівненської обласної ради Кльопу Василю Федоровичу, відділу освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради та начальнику відділу Гончаруку Ігору Петровичу, а також депутатському корпусу Малолюбашанської сільської ради за придбання шкільного автобуса.