Розвиток творчості вчителів та здобувачів освіти в умовах
модернізації змісту освіти
Сучасна наука характеризується глибоким проникненням
математичних методів у її різні галузі. Математика вивчає уявні, ідеальні об’єкти
та співвідношення між ними, використовуючи формальну мову, яка дає змогу
розкрити структурну однорідність, єдність ряду загальних закономірностей у
таких галузях дійсності, які за своєю природою дуже відрізняються.
Математизація, а саме широке впровадження в дослідження математичного мислення,
логіки, методів узагальнення фактів, на сучасному етапі є важливим засобом
інтеграції наук.
Застосування математичних методів у науці не
змінює її методологічних основ. Воно базується на особливостях форм ряду
матерії, які вивчаються даною наукою, характері взаємодії головних для цієї
науки явищ, об’єктів дослідження. Математичні методи не нівелюють специфіку
кожної науки, не «розчиняють» її у математиці, а служать для посилення її
методологічних основ. У процесі математизації наук математичні методи дедалі
більше охоплюють різні сфери наукових знань. На стику математики і ряду наук
формуються нові наукові дисципліни, які за предметом вивчення є галузями даних
наук, а за методом дослідження належать до математики.
В рамках Року математичної освіти в Україні у
Мащанському ліцеї 31 березня 2021 року було проведено засідання методичного
об’єднання вчителів природничо-математичного циклу з теми «Розвиток
творчості вчителів та здобувачів освіти в умовах модернізації змісту освіти».
Ярмошик І. О., вчителька математики, розповіла про реалізацію
наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» на уроках
математики. Як зазначила Ірина Олександрівна, дана змістова лінія готує
нас до життя у суспільстві 21
століття. Мета наскрізної
лінії –«сфокусувати» увагу й
зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на
досягненні життєво важливої
для учня й суспільства меті,
увиразнити ключові компетентності.
Завдання сучасного вчителя зробити так, щоб необхідні суспільству освітні цінності, зокрема і
фінансова грамотність, стали
надбанням кожного учня. Змістова лінія «Підприємливість
і фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність
успішно діяти в технологічному
швидкозмінному середовищі, забезпечення
кращого розуміння учнями практичних аспектів
фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування,
запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов’язана з
розв’язуванням практичних
задач щодо планування господарської діяльності
та реальної оцінки власних можливостей, складання
сімейного бюджету, формування економного ставлення
до природних ресурсів.
Хоронжук С. Г., учитель фізики та математики, розповів
про екологічне виховання на уроках фізики та математики. Зокрема,
Сергій Георгійович відзначив, що метою екологічної освіти й виховання здобувачів
освіти є формування екологічної культури особистості як соціального замовлення.
При розв’язуванні екологічних задач у школярів виробляється:
·
уміння застосовувати в
житті числа, міркувати про проблеми екології та розв’язувати текстові задачі на
уроках;
·
екологічне виховання
школярів виховує любов, повагу до навколишнього середовища і патріотичну
свідомість;
·
розвивається інтерес до уроку і посилюється значення
екології у житті людини;
·
розвиваються вміння
давати кількісну оцінку стану природних об’єктів і явищ, позитивних і
негативних наслідків діяльності людини в природному і соціальному оточенні.
Екологізація
математики і фізики сприяє отриманню учнями знань про навколишній світ і
його екологічні проблеми, здійснює мотивацію навчальної діяльності учнів і розв’язанню завдань
екологічного виховання, формує уявлення про роль математики і фізики у розв’язанні
екологічних проблем, а також виховує інтелектуальну якість
особистості – компетентність (уміння бачити проблему, володіти способами її
розв’язання).
Степанюк В. Б., учитель математики, під час
засідання методичного об’єднання розповів про формування в
здобувачів освіти навиків самостійного пошуку інформації на уроках математики.
Зокрема, Володимир Борисович, акцентував увагу на тому, що одне з головних
завдань сучасної математики – навчити учнів самостійно працювати, оскільки
темпи надходження наукової інформації надзвичайно зросли і практично кожній
людині, яка хоче мати роботу та продуктивно працювати, необхідно увесь час
поновлювати свої знання, а то й переучуватись, а це можливо лише за наявності
сформованих умінь і навичок самостійної роботи.
Самостійна робота учнів є одним із головних засобів
систематичного й швидкого засвоєння матеріалу. Учні, які навчилися самостійно
працювати, набувають навичок роботи з книгою, одержують більше задоволення від
своєї, роботи, оскільки особисто долають перешкоди, шукають кращі способи
швидкого виконання роботи, досягають результату без сторонньої допомоги.
Задачі, що ставляться при проведенні самостійної
роботи, різні. Це може бути відпрацьовування якогось уміння з метою довести
його до навички, перевірка засвоєння матеріалу, якогось методу, уміння давати
обґрунтування, а іноді і дійсний контроль (найчастіше це контрольні роботи, що
можуть бути різного обсягу). У залежності від задачі самостійної роботи
допускається або не допускається (при контрольній роботі) допомога вчителя,
іншого учня, підручника й інших посібників. Самостійна робота розвиває в учнів:
·
кмітливість,
ініціативу, творчість, твердість волі, наполегливість і завзяття в роботі,
дисциплінованість;
·
сприяє
зміцненню знань і навичок, дає можливість поглиблювати й розширювати знання,
привчає до роботи з книгою;
·
активізує
викладання, надає можливість вчителеві вивчити можливість кожного учня в
процесі його роботи, спостерігати й відзначати його сильні і слабкі сторони;
·
полегшує
проведення поточного обліку роботи учня.
Озарчук
А. В., учитель географії та інформатики, презентував доповідь з теми «Математичні
методи в географії». Географія в
школі – предмет, з одного боку, загальноосвітній, з величезним світоглядним
потенціалом, який дає основи знань про Всесвіт, географічну оболонку та основи
взаємодії природи і суспільства на регіональному і глобальному рівнях, а з
іншого – предмет моральної якості, який повинен виховувати не просто любов до
рідного краю, а й всієї планети і людства в цілому. Ціннісні орієнтації,
екологічна, трудова, побутова, релігійна культура і філософія численних
народів, що проживають у тих чи інших природних умовах, повинні бути сприйняті
учнями душею і осмислені розумом для виховання толерантності й терпимості в
епоху глобалізації суспільних явищ і широких масштабів міграції населення.
Як відзначив у своєму виступі Андрій Валерійович, шкільний
курс географії передбачає роботу із задачами як фізичного, так і економічного
змісту. У курсі географії 6–8 класів типові географічні задачі
передбачають практичне оволодіння учнями навичок математичних обчислень по
топографічній та географічній картах, визначення температурних, баричних,
гідрологічних закономірностей. Особлива увага приділена роботі з географічними
координатами та системою відліку часу. Звичайно, розв’язувати задачі потрібно і
в курсі економічної і соціальної географії України і світу. Тут акцент потрібно
робити на економічних розрахунках, визначенні ефективності тієї чи іншої
господарської діяльності, прогнозуванні, ресурсозабезпеченості тощо.
Розв’язання математичних задач і вправ на уроках географії дозволяє конкретизувати
знання учнів, сприяє глибшому засвоєнню і запам’ятовуванню навчального
матеріалу.
Підсумовуючи сказане вище, можна
відзначити, що місце
математики в житті і в науці визначається тим, що вона дозволяє перевести
«загальножиттєві», інтуїтивні підходи до дійсності, що базуються на приблизних
описах, на мову точних визначень і формул, з яких можливі кількісні висновки.
Не випадково говорять, що ступінь науковості тієї чи іншої дисципліни
вимірюється тим, наскільки в ній застосовується математика.
