Бабин Яр - трагедія українського народу

Тривалий час радянська влада намагалася замовчати трагедію у Бабиному Яру, і лише після велелюдного стихійного мітингу з нагоди 25 роковин трагедії 29 вересня 1966 року за участю відомих дисидентів Івана Дзюби та Віктора Некрасова, про неї почали говорити на державному рівні. Пізніше було встановлено перший пам'ятник жертвам. Історики пов'язують таку поведінку із намаганням приховати усю правду про трагедію.

У 1965 році був оголошений закритий конкурс на найкращий пам'ятник жертвам Бабиного Яру. Найкращими були визнані проекти відомих київських архітекторів Й. Каракіса і А. Мілецького. Однак представлені проекти «не вписувалися» у світогляд тодішньої влади, і конкурс закрили, а в жовтні 1966 року в сквері в південній частині яру був встановлений зовсім інший гранітний обеліск, на місці якого в 1976 році був відкритий вказаний нижче пам'ятник. Відкриття пам'ятника було зустрінуте жорсткою критикою за межами СРСР за те, що євреї не були згадані особливо.

 

29 вересня 2016 року у Мащанській ЗОШ відбувся виховний захід на тему "Бабин Яр - трагедія українського народу". Вчитель історії Власюк О. Ю. разом із учнями підготували змістовні матеріали, які розповідають про ті жахливі події 1941 - 1943 років. Школярі розповіли хронологію подій, які відбувалися у Бабиному Яру. Всі присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання.