ЧОРНОБИЛЬ - ТРАГЕДІЯ СТОЛІТЬ
Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово руйнуються хати. Разом із ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини.
Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе вадами у новонароджених.
Ранок... Чорний ранок... 26 квітня 1986 року... О 1 годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум’я. Мирна, щаслива весна перестала існувати.
Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилась в людях. Ця трагедія увійде в історію, в усі хроніки людства як невигоєна рана на тлі України. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей.
Цьогоріч минає 31 рік від тієї страшної трагедії.
У Мащанській ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено годину-реквієм з нагоди річниці аварії на Чорнобильській АЕС. До участі у даному заході долучилися педагог-організатор Озарчук Л. Є., вчитель географії та інформатики Озарчук А. В., вчитель математики Степанюк В. Б., які розповіли про своїх знайомих ліквідаторів, які потрапили у радіаційне пекло далекого 1986 року.
Крім того, учні 7 класу Семенюк Іван та Солончук Сніжана розповіли про батька заступника директора школи Ярмошик І. О. Середу Олександра Григоровича, який також був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, був нагороджений почесною грамотою та, на жаль, помер у віці 46 років від отриманої дози радіації.
Всі присутні згадали хвилиною мовчання померлих від наслідків аварії.
Чорнобиль - чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Хоча минув 31 рік з того трагічного дня, наслідки Чорнобильської трагедії відчуваються й сьогодні. Збільшились захворювання та смертність людей, поширились дитячі захворювання, виникають різні мутації. Ми, нинішнє покоління, повинні робити все можливе, щоб зберегти своє життя і життя майбутніх поколінь: дбати про чистоту землі, насаджувати дерева, прикрашати землю квітами, травами, не забруднювати ріки, ставки та джерела.