Живемо, щоб навчати, навчаємо, щоб перемагати.
Педагог Костянтин Ушинський писав: «Кожний учитель повинен домогтися, щоб учень
якнайкраще знав близьке, дороге йому: Батьківщину і все, що її стосується, так
само, як уміє читати, писати, лічити». На засіданні
предметно-методичної комісії «Початкова освіта» опрацьовували тему «Інтегроване навчання:
тематичний підхід».
Педагоги ставили за мету показати, як через реалізацію
інтегрованого навчання здійснюється національно-патріотичне навчання та виховання
здобувачів освіти у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної, шляхом внесення цінних
складових у зміст навчальних предметів, як на уроках, так у в позаурочний час.
На долю освітян випала велика місія – виховувати
покоління справжніх патріотів, сильних духом та з відчуттям високих
національних цінностей. Національно-патріотичне виховання - це громадянсько-патріотичне,
духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне
виховання. У
нормативних документах
(Державний стандарт початкової освіти, Стратегія національно-патріотичного
виховання, відповідні Концепції, програми та наші методичні рекомендації)
зазначено , що метою
національно-патріотичного виховання визначено становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста,
демократа, який готовий до виконання громадянських і конституційних обов’язків,
до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення
високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції,
утвердження національної ідентичності громадян на основі духовно-моральних
цінностей українського народу, національної самобутності. Звісно, розвиток
громадянської компетентності учнів – надзвичайно складне, але одночасно і
цікаве завдання. І працювати над ним можна (і варто!) на будь-якому уроці. Тим
паче, що можливостей для цього безліч! Тому обрали форма проведення - естафета вчительських здивувань.
Члени засідання визначити очікувані
результати, використовуючи вправу «Пташечка».
Мирослава Василівна Брикса запропонувала
вправу «Банка». Уявили, що банка – це
наше життя. Нам
потрібно наповнити його найважливішими речами, без яких воно неможливе і які
роблять його змістовним і щасливим. Визначили , що таке цінності, що для нас є
цінним. Обговорили, з чого складається
життя. І як висновок можна сказати:
Життя, життя… Воно насправді — диво.
Незвідане і в кожного своє.
Щоб поділитися прийомами та інструментами
формування громадянської компетентності учнів, педагоги «Оживили кущ калини»:
на листках записали відповідні форми роботи та поділилися роботою, яку провели
з дітьми.
Інструментом освіти з прав людини є
ситуативне моделювання, яке дозволяє усвідомлення дітьми реальних і потенційних
можливостей. До моделей ситуативного навчання належать такі інтерактивні
стратегії: імітація, рольова гра, драматизація. Складніші імітаційні ігри
називають симуляційними. Це створені ситуації, під час яких учні копіюють у
спрощеному вигляді процедури, пов’язані з діяльністю суспільних інституцій, які
існують у справжньому житті. До них належать судові, парламентські,
громадянські слухання, збори, дебати тощо. А рольова гра – визначення ставлення
до конкретної життєвої ситуації, набуття досвіду шляхом гри. Неможливо пояснити
учням складну концепцію прав людини, не показавши їм це на справжніх прикладах,
не долучивши їх до відповідних справ. Саме таку форму роботи запропонувала
Оксана Євгеніївна Веремчук, залучивши інших членів засідання. Було розіграно
екологічну ситуацію продажу «чистого повітря» та «живої води» , випадання
кислотних дощів і проведено «суд» над «людською совістю».
Плануючи тематичний день: від ідеї – до
втілення, застосували технологію «Світове кафе». Педагоги поділилися на групи
«Література», «Мистецтво», «Рухова активність», «Довкілля» та запропонували
свої форми роботи на тематичний день «Калина – символ України».
Очікуваних результатів досягнуто: не треба думати, яким шляхом дістатися
до мети. Просто робімо свою справу з любов’ю від ранку і до закінчення дня. А
життя саме розв’яже і зв’яже нам нові нитки, про які ми зараз навіть не
підозрюємо.
